Як українці поховали у прямому та переносному сенсі репутацію російського “елітного” гвардійського парашутно-десантного ударного полку
BBC Newsnight почала досліджувати 331 гвардійський парашутно-десантний полк, який часто називають костромським десантним полком, невдовзі після вторгнення у лютому минулого року. І на його прикладі видно ціну, яку Росія платить за вторгнення в Україну. Журналісти ВВС підтвердили 39 смертей до квітня минулого року, 62 – до кінця липня, а зараз їхня кількість досягла 94.
Для цього вони аналізували акаунти у соцмережі “ВКонтакті” та репортажі місцевих ЗМІ. Також вони провели перехресні порівняння із супутниковими зображеннями та Google Street View. На одному з відео у ВКонтакті показані солдатські могили на цвинтарі на північний схід від Костроми. Могили на відео збігаються із зібраними журналістами іменами солдатів.
ФОТО, PERVAYA PELOSA
Реальна кількість загиблих 331 полку, ймовірно, набагато більша. Деякі його солдати з інших міст, що ускладнює відстеження інформації про них. Декілька солдатів вважаються зниклими безвісти – деякі з них можуть бути серед загиблих.
Якщо зважити на тяжко поранених чи взятих у полон, то можна припустити, що війна в Україні коштувала полку кількох сотень бійців.
Загибель десантників викликала багато розмов у Костромі, яка розташована приблизно за 300 км на північний схід від Москви і має населення близько чверті мільйона. Навесні минулого року один місцевий сайт зазначив, що вся радянсько-афганська війна, що тривала дев’ять років, коштувала місту 56 солдатів.
Великі втрати в Україні поставили перед місцевою владою складне завдання. Сергій Ситников, призначений Кремлем губернатором Костроми, активно намагався переконати людей, що військовослужбовці із міста отримують належне забезпечення та підтримку. Місцеве телебачення висвітлювало поїздки губернатора Ситникова до шпиталів, казарм і навіть на фронт.
Під час візиту на фронт у грудні губернатор Ситников сказав глядачам, що “нам потрібно допомогти [хлопцям], щоб вони мали гідні умови”. Він привіз із собою пакети допомоги та дрони.
Губернатор Ситников – ставленик Путіна, тому навряд чи його можна назвати бунтарем чи безстрашним оповідачем незручної правди. Але його готовність побувати на передовій та визнавати недоліки навіть у зашифрованому вигляді демонструє цікавий контраст із його босом.
Коли півроку тому місцеве телебачення показало мобілізованих десантників 331 полку на плацу, там також прозвучала досить відверта репліка губернатора Ситникова на їхню адресу: “Бажаю вам міцного здоров’я, успіхів, виконання всіх завдань… і повернутися додому живими”.
ФОТО, GTRK KOSTROMA
Заклик десантників, що є частиною ширшої російської мобілізації, наголошує на рівні, до якого вторгнення в Україну виснажило професійну армію Росії, прикладом якої є 331 полк. На кадрах параду у листопаді показали 150 призовників перед відправкою на фронт.
Коли 331 полк вперше відправили до України у лютому 2022 року, він мав дві батальйонно-тактичні групи загальною кількістю 1000-1200 солдатів. Зазнавши значних втрат під час невдалої спроби дістатися Києва, полк відійшов до південноросійського гарнізонного міста Білгород, де був доукомплектований минулого літа.
Подальші дії свідчать, що полк побував у всіх основних гарячих точках – Ізюм на початку літа, Херсон пізніше, а тепер повернувся на Донбас. Відстежуючи дати, зазначені у повідомленнях про загибель у соцмережах Костроми, можна визначити, коли (і часто де) підрозділ використовували для штурму та періоди затишшя, коли його знімали з лінії фронту, щоб “зализати рани”. Наприклад, велика кількість загиблих у лютому вказує на те, що частини 331 полку брали участь у боях за Кремінну.
Щоразу, коли для поповнення втрат залучають призовників, зокрема солдатів строкової служби, зменшується як початковий кадровий склад солдатів, так і загальний розмір підрозділу. Зараз на фронті може бути не більше ніж 300-400 осіб.
Втрати та повернення тяжко поранених загарбників викликали резонанс у їхньому рідному місті. За кілька тижнів війни один користувач “ВКонтакте” у розпачі написав:
Місцеві ЗМІ висвітлюють вшанування загиблих із Костроми. У грудні на телеканалі показали відкриття пам’ятної дошки десантнику 331-го полку Едуарду Реунову, який загинув в Україні. Стиль цього меморіалу і тональність репортажу можна як спробу прирівняти цю війну до Великої Вітчизняної, як росіяни часто називають Другу світову.
ФОТО, GTRK KOSTROMA
Але в соцмережах журналісти знайшли свіжіші прояви скорботи і навіть людей, які прагнуть помститися. Там є зображення солдатів, що тримають у руках снаряди, на яких написані повідомлення від колишніх однокласників Реунова та, ймовірно, його родини.
У кількох російських гарнізонних містах спостерігається тенденція, коли дружини та матері викладають свої фотографії у солдатській формі. Одна мати загиблого десантника з 331 полку зі сльозами згадує Велику Вітчизняну і додає: "Сподіваюся, про наших хлопців писатимуть".
ФОТО, GTRK KOSTROMA. Дружина російського окупанта постановки у формі
Тим, хто ставить під сумнів доцільність цих жертв, швидко закривають рот.
З висвітлення діяльності губернатора Ситникова видно, що влада намагається заспокоїти тих, хто переживає за вбитих та поранених. Незрозуміло, як широка російська громадськість підтримує війну, але відео, яке бачили журналісти Бі-Бі-Сі, свідчить про те, що серед окупантів у Костромі є значна солідарність.
Проблеми 331 полку також можна виміряти не лише втратами особового складу, а й техніки – зокрема бойових машин десантної піхоти, відомих під назвою БМД, які вони використовували у боях.
Спочатку, коли 331 полк був у складі оперативної групи ВДВ, що просувалася на Київ, журналістам було важко ідентифікувати його машини на відео боїв. Намальована літера V використовувалася для ідентифікації всіх підрозділів цієї оперативної групи, а символ перевернутого трикутника з 3 центрі використовував ще один полк, крім 331.
У міру того, як тривали бої, солдати 331 полку додали спеціальне маркування до літери V на боках своїх машин – знак оклику, намальований поряд з V. Можливо, вони зробили це саме для того, щоб їх командири могли відрізнити свою броню від техніки інших полків .
Таким чином, журналісти змогли ідентифікувати окремі БМД 331 полку, які були завантажені у вагони у березні 2022 року після їх виведення з України. Потім вони знову з’явилися на Донбасі під час боїв минулого літа
Аналітики також ідентифікували щонайменше 25 знищених БМД, зазначених таким чином шляхом аналізу облікових записів українських військових у соцмережах.
Як і у випадку із загиблими солдатами, ці видимі втрати не відображають реальних втрат, оскільки багато інших БМД костромського полку знищені та захоплені, ймовірно, просто не потрапили до соцмережі.
У репортажі, який у лютому 2023 року транслювало російське НТВ, показано, як у Луганській області діє "бронетанкова група" 331 полку. Але це лише підтверджує враження, що склалося після аналізу інформації з інших джерел, що полк вижив лише як невеликих загонів, здатних виконувати окремі місії. Судячи з відео, цей загін має лише три БМД.
ФОТО, WARSPOTTING. Знищені БМД 331 полку
Війна для майже знищеного полку триває. Про вплив боїв на українських мирних жителів із російських ЗМІ ви не дізнаєтесь – так само там немає жодного висвітлення звинувачень у військових злочинах російських солдатів.
331 полк звинуватили у вбивстві сотень українських солдатів під час боїв у 2014 році. Для багатьох українців останні втрати росіян – це просто свідчення того, що вони отримують те, на що заслуговують. Тим часом на цвинтарі Костроми чимало свідчень про ціну провалу путінського вторгнення для Росії.
Там похована також і репутація полку як “найкращого з найкращих” – та його мрії про легку перемогу.
Автор: Марк Урбан, редактор з питань дипломатії та оборони, BBC Newsnight
Матеріал підготовлений за участю Марії Євстаєвої та Луїса Гарріса-Вайта
Джерело: BBC
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
