Під виглядом благодійності: Росія налагодила схеми обходу санкцій ЄС
Так, наприклад, 65-річна Тетяна Соколова перевозила готівку через кордон, а литовський адвокат Станісловас Томаш отримував виплати на рахунок у Панамі й пропонував криптогаманець для уникнення контролю.
Про це пише французьке видання Le Monde. У центрі гучного міжнародного розслідування – російський державний "Фонд підтримки і захисту прав співвітчизників, що проживають за кордоном", більш відомий як "Правфонд".
Попри накладені санкції з боку Європейського Союзу, ця організація продовжувала свою діяльність через мережу офшорних рахунків, криптовалют, посередників та навіть через готівкові перевезення, демонструючи вражаючу гнучкість у протистоянні обмеженням. Офіційно "Правфонд" декларував благородну місію – правовий захист росіян за кордоном.
Проте розслідування видань Le Monde, DR, OCCRP та понад двадцяти медіапартнерів показало зовсім іншу картину. Організація фінансувала прокремлівську пропаганду в країнах ЄС, зокрема в Балтії, підтримувала юридично осіб, звинувачених у шпигунстві, і надавала кошти кіберзлочинцям та особам, причетним до контрабанди мігрантів.
Попри санкції, накладені у червні 2023 року проти "Правфонду" та його очільника Олександра Удальцова, організація не припинила своєї діяльності. Витік понад 50 000 електронних листів, який опинився в руках журналістів, показав, що кошти продовжували надходити щонайменше в 11 країн-членів ЄС. Фонд використовував кілька стратегій для обходу санкцій:
готівкові перевезення (як у випадку з Тетяною Соколовою, затриманою на кордоні з 10 000 євро);використання криптовалют (зокрема через гаманець, наданий адвокатом із Литви);посередники і третіх осіб, які отримували кошти на особисті рахунки та далі передавали бенефіціарам.Російські посольства часто направляли прохачів фінансової допомоги до "Правфонду". Бенефіціари мали заповнити форми, де зазначали суми, переважно для покриття судових витрат. Багато хто отримував інструкції щодо альтернативних шляхів переказу: обмін валют, вивезення через кордон або навіть отримання грошей через офшорні рахунки в Панамі.
Прикладом слугує адвокат Станісловас Томаш, який отримав 10 000 євро через панамський рахунок і визнав, що через санкції стало небезпечно працювати з "Правфондом". У його листах фігурують заклики перейти на більш захищені канали зв’язку, оскільки "литовці можуть додати до списку Інтерполу".
Розслідування показало, що навіть "нейтральні" на вигляд організації, такі як фінська Mosaiikki, отримували фінансування від "Правфонду", частково використовуючи ці кошти на свої ініціативи. Водночас їх лідери, зокрема Тетяна Доултцева, скаржились на дедалі жорсткіші фінансові обмеження та небезпеку для репутації після публікацій у ЗМІ.
Електронна кореспонденція фонду демонструє, як навіть після запровадження санкцій він міг пристосовуватися до нових умов. Організація мала мережу юристів, посередників, підставних осіб і закордонних структур, які сприяли трансферу коштів. Такий підхід дозволив "Правфонду" не лише продовжити роботу, але й залишитись активним чинником впливу Росії в Європі.