Сліди ФСБ, наркокартелю та українських олігархів: кому міг заважати Андрій Портнов
Про це пише "Українська правда"
Останні дописи в колись жвавому Telegram-каналі юриста датовані січнем 2022-го. Марафон численних інтерв’ю зупинився. А єдина інформація про Портнова, яку автори цього матеріалу декілька разів чули від джерел у політичних і бізнесових колах протягом перших двох років великої війни, це те, що він оселився в Туреччині. Хтось бачив його в аеропорту Стамбула, а хтось переконував, що він мешкає з родиною на віллі у курортному Бодрумі.
Проте з політичного і силового ландшафту України ім’я Портнова не зникло. Поки Telegram-канал юриста мовчав, його тінь залишалася – у рішеннях судів, у справах ДБР, у переоформленому майні, у лояльності до окремих політичних гравців.
Навесні минулого року журналісти проєкту "Схеми" повідомили, що Портнов переписав великий маєток під Києвом на своїх дітей. Переоформленням майна в Україні займались юристи за довіреністю, яку Портнов оформив у січні в Мадриді. За даними УП, до Іспанії родина політика переїхала влітку минулого року.
Читайте по темі: Правоохоронці затримали двох радників Нетаньягу за підозрою в корупції
На початку квітня цього року читачі "Української правди" помітили Портнова з родиною в одному з п’ятизіркових готелів на іспанському острові Тенерифе. У цьому ж місяці його бачили в одному з ресторанів іспанської Марбельї.
Але 21 травня його застрелили біля американської школи в передмісті Мадрида. Пізніше редакції вдалося дізнатися, що напередодні вбивства Портнов таємно відвідував Україну, де мав зустрічі з впливовими українськими чиновниками.
Редакція з’ясовувала, чим займався Портнов у роки великої війни, чому його вважають архітектором суддівської системи і хто міг мати мотив знищити одну з найвпливовіших непублічних фігур в історії української юстиції.
"Безальтернативний"
"Усі великі з ним працювали. Він був безальтернативний. Коломойський. Фірташ. Ахметов", – каже один із впливових українських бізнесменів у розмові з "Українською правдою" вже після повідомлення про смерть Андрія Портнова.
Інформація про розстріл колишнього заступника голови Адміністрації Януковича в передмісті Мадрида швидко стала однією з головних тем у політичному середовищі.
Різні джерела висували суперечливі версії – від побутового конфлікту до цілеспрямованої операції російських спецслужб. Але всі співрозмовники, з якими спілкувалися журналісти, сходяться в одному: попри відсутність у публічному просторі, Портнов увесь цей час залишався частиною системи – впливовою й активною.
Андрій Портнов повернувся в Україну напередодні інавгурації Володимира Зеленського навесні 2019 року. Він навіть міг дозволити собі публічно відвідати офіс президента.
Окрім численних судових переслідувань журналістів, він впливав на процеси в українських судах і в органах слідства, зокрема в Державному бюро розслідувань.
Читайте по темі: Сили оборони відбили на фронті 216 атак противника
"Без перебільшень, він був шахістом надвисокого рівня, хрещеним батьком суддівської системи. Жодний інший гравець не здатний був побудувати таку систему та керувати нею настільки майстерно. На це в нього пішли роки, а за влади Зеленського ця система набула мовчазної досконалості", – розповідає не під запис один із колишніх керівників силового блоку, який довгий час був знайомий з Портновим.
Судова система, яку роками будував Андрій Портнов, трималася на особистій відданості, кар’єрних послугах і точковому контролі над ключовими судами столиці.
Після його повернення в Україну в 2019 році ця вертикаль не лише встояла – вона адаптувалась до нової влади, отримавши ще більше впливу та недоторканності.
У центрі цієї структури – судді, призначення яких збігалися з періодами найбільшої активності Портнова та його зв’язками у силових органах.
Так і до сьогодні, за словами кількох джерел УП, Портнов мав вплив на Печерський районний суд Києва, керівником якого є Руслан Козлов.
Всупереч нормам закону, який дозволяє перебувати на цій посаді лише два строки (один строк – три роки), Козлов залишається головою суду вже четвертий строк поспіль. У цьому суді опиняються ключові справи Нацполіції та ДБР.
Ще одним важливим судом у системі Портнова був Шевченківський районний суд Києва. З 2020 року ним керує Євген Мартинов. Саме до цього суду потрапляють справи СБУ та Бюро економічної безпеки (БЕБ) – тобто провадження про держзраду, корупцію, фінансові махінації. У професійному середовищі цей суд неодноразово фігурував у згадках про вибіркове правосуддя.
Третім ключовим судом у правовій ієрархії при ухваленні важливих для влади рішень до останнього залишався Київський апеляційний суд. Заступник голови, Володимир Мельник, очолює кримінальну палату. За словами джерел, він був давнім і перевіреним контактом Портнова – його людиною ще з початку 2010-х.
Через цей суд фільтруються апеляції в чутливих кримінальних справах, включно з тими, що стосуються топпосадовців чи правоохоронців. Це до останнього забезпечувало не лише політичний контроль, але й запобіжник від "небажаних" рішень на вищих рівнях.
Відновлення Портновим контролю над судовими органами після повернення в Україну в 2019 році стало можливим не лише завдяки старим зв’язкам, а й через політичну інерцію.
За нової влади жодна з системних ланок впливу не була демонтована – натомість багато з них отримали нові ресурси й імунітет.
"Він такої влади не мав за Януковича, як зараз", – резюмує один із представників великого бізнесу, з якими юрист також постійно перетинався. Робота фінансово-промислових груп – це суцільні судові процеси. І там, де немає правил, часто, якщо не завжди, був Портнов. Зокрема, він надавав юридичну підтримку Рінату Ахметову в резонансній справі "Роттердам+".
Можливо, саме тому версія вбивства Портнова через бізнесову помсту або особистий конфлікт на професійному ґрунті з’явилася однією з перших у політичних та бізнесових колах. Українська сторона також розглядає російський слід, а оточення Портнова каже, що це могла бути помста міжнародного наркокартелю "Хімпром".
Російський слід. Кулініч – Сівкович?
Ексзаступник секретаря РНБО та колишній віцепрем’єр Володимир Сівкович, наразі підозрюваний у державній зраді, вважається одним із ефективних інструментів російського впливу в Україні.
За словами опитаних співрозмовників в оточенні Портнова, його стосунки із Сівковичем були напруженими ще за часів, коли і перший, і другий були надійними ланками президентської вертикалі Віктора Януковича.
У липні 2022 року прізвище Сівковича вкотре виринуло із забуття. Це сталося після того, як був затриманий колишній очільник СБУ у Криму Олег Кулініч.
За версією слідства в СБУ та ДБР, його підозрюють у державній зраді та створенні злочинної організації, а також у співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема експосадовця звинувачують у тому, що він сприяв у підготовці російського повномасштабного вторгнення та передавав інформацію ворогу.
В рамках кримінальної справи правоохоронці опублікували фрагменти аудіозаписів розмов Кулініча та Сівковича, які, за версією слідства, підтверджують факт їхньої спільної роботи на ФСБ Росії.
Кулініч неодноразово публічно заявляв про те, що за його справою стоїть Андрій Портнов. Останній, на його думку, використовує свій вплив задля помсти, адже свого часу саме Кулініч відкривав справи на Портнова.
Українські правоохоронці наразі розглядають російський слід у вбивстві одіозного юриста як пріоритетну версію. Втім, коло осіб та конфліктів, у яких фігурував юрист, набагато ширше.
Навіть в оточенні Портнова називають кілька можливих версій його вбивства.
"Вугільна справа": режисура Портнова
Однією з найрезонансніших справ останніх років, до якої Андрій Портнов мав безпосередній стосунок, стало кримінальне провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка за звинуваченням у державній зраді. Йдеться про так звану "вугільну справу".
Формально цю справу розслідувало ДБР, яке очолює Олексій Сухачов. За інформацією УП з джерел у владі, Портнов курував і координував дії слідчих з моменту активації справи в грудні 2021 року. Після багаторічного затишшя й імітації слідства розслідування раптово ожило – одразу після засідання РНБО, яке схвалило санкції проти низки політичних фігур, включно з Порошенком.
Йшлося про схему, яку редакція вперше оприлюднила ще в 2016 році: замість вугілля з ПАР в Україну завозили вугілля з окупованих територій Донбасу. Ініціаторами називали Петра Порошенка та Віктора Медведчука.
"Портнов роками добивався персонального реваншу. Його головною ціллю завжди був Порошенко – політичний антагоніст і людина, яка не стримала свого часу обіцянки перед ним. "Вугільна справа" стала його особистим проєктом", – стверджує один із співрозмовників УП, знайомий із внутрішньою логікою справи.
Саме Печерський районний суд Києва – ключова ланка у вертикалі Портнова – обмежив терміни ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи, що, за словами адвоката Порошенка Іллі Новікова, стало інструментом тиску.
І хоча наразі навіть невідомо, в якому суді розглядатиметься справа, за лаштунками це рішення контролює та сама вертикаль, яку залишив по собі Портнов і яка досі не зазнала змін. У Петра Порошенка називають Портнова головним заявником і куратором по більшості справ, у яких фігурує політик.
Справа Коломойського
Після повернення в Україну в 2019 році від неформальної групи "Приват" олігарха Ігоря Коломойського Портнов отримав у користування дебаркадер для проживання на мальовничій дамбі в елітному селищі Козин під Києвом. Вже після арешту в 2023 році Коломойський, за свідченнями друзів Портнова, звертався до нього по юридичну допомогу. Але отримав відмову.
Співрозмовники "Української правди" у низці правоохоронних органів розповідають про систематичні погрози й натяки прокурорам та іншим учасникам процесу з боку олігарха.
Як вважає сам Коломойський, держава не змогла довести жодної економічної провини і тому притягнула його до відповідальності за, здавалося б, патріотичне рішення: очолити Дніпропетровську ОДА в 2014-му році.
Цю версію Коломойського авторам матеріалу підтверджують і окремі представники правоохоронних органів, дотичні до цих справ. Так, на думку джерел "Української правди" в Національному антикорупційному бюро, якби Коломойський не був губернатором, ймовірність того, що він би став суб’єктом розслідування НАБУ, дорівнювала б нулю.
Кримінальні справи, пов’язані з можливою боротьбою з опонентами двадцятирічної давнини (зокрема справа про замах на вбивство адвоката Сергія Карпенка), за словами оточення Портнова, з’явилися без його допомоги. Але близькість Портнова до Олега Татарова, яку він зберіг до самого кінця, могла свідчити для Коломойського про те, що той обрав сторону обвинувачення.
За даними співрозмовників у правоохоронних органах, доказів можливої участі Коломойського в організації вбивства Портнова наразі немає. Як і немає впевненості в тому, що олігарх зможе вирішити свої проблеми із законом після зміни влади, важливим "бек-офісом" якої був Андрій Портнов.
Справа Артура Ємельянова
На початку грудня минулого року в інформаційний простір увірвалась новина, яка для широкого загалу залишилась майже непоміченою через давно забутий статус фігуранта.
2 грудня працівники ДБР затримали ексзаступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, який побудував "бізнес" на судових рішеннях. Щоправда, фігурант обіймав високу посаду понад десять років тому.
Як вдалося встановити журналістам, після відставки колишній державний службовець спромігся набути велику кількість готелів та об’єктів нерухомості по всьому світу. І, судячи зі сторінок у соціальних мережах, регулярно бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема з волонтерською метою.
Після чергового такого візиту, в момент, коли колишній суддя Ємельянов намагався залишити країну, його заарештували.
Видання "Судовий репортер", яке моніторить справи Ємельянова багато років, у січні поточного року писало:
"Ємельянову в 2016-му оголосили підозру за втручання у роботу суду. У 2020-му справу за обвинуваченням Ємельянова і ще чотирьох працівників апарату суду скерували до Дніпровського суду Києва, де її, очевидно, чекає забуття. Для розуміння – підготовче засідання тривало два роки і за місяць до повномасштабної війни мав початися розгляд по суті.
Нова справа з’явилася у вересні 2023-го, коли слідчі ДБР виділили матеріали з кримінального провадження, де Ємельянов сам був заявником і потерпілим від шахрайства колишніх бізнес-партнерів його ексдружини.
Як говорить Ємельянов, у цьому кримінальному провадженні були докази скоєння злочину щодо нього, його колишньої дружини та ще однієї особи. Але потім зі справи взяли 10 аркушів із "наклепом" нардепа-втікача Дейдея, допитом одного з підозрюваних, і сфабрикували "нову кримінальну справу" – пособництво державі-агресору. У Ємельянова і його оточення почалися обшуки, інформація просочилася у ЗМІ, але до підозри в пособництві РФ не дійшло. Ємельянов тоді дав інтерв’ю і пояснив, що сприймає це як замовлення і спробу його дискредитації.
Через рік колишньому судді таки пред’явили підозру, але тільки в корупції".
Під час судових засідань Ємельянов називав справу замовною та такою, яка перешкоджає його діяльності як адвоката.
Конфлікт Портнова з групою суддів Ємельянов-Татьков (Татьков – колишній голова Вищого господарського суду України) розпочався ще за часів Януковича, коли двоє впливових друзів не бажали вбудовуватись у систему, яку створював Портнов. Ба більше, Ємельянов і Татьков у тих умовах змогли зберегти свою суб’єктність, яка в очах правлячого донецького клану створювала певну конкуренцію монополії Портнова.
Після того їхні шляхи майже не перетинались – аж поки Ємельянов не потрапив у поле зору ДБР, яким опікувався Портнов.
Ємельянова затримали шість місяців тому і відтоді він перебуває в СІЗО. За інформацією джерел в оточенні колишнього судді, йому відмовили в проханні перевестись у платну камеру з кращими умовами.
Справа Костянтина Жеваго
З Костянтином Жеваго у Портнова був давній конфлікт.
Свого часу наймолодший український олігарх використовував прямий зв’язок з президентом Януковичем для того, щоб скаржитись на Портнова. Такі скарги перманентно завдавали Портнову клопоту, пригадує один із давніх знайомих юриста.
Тому, коли у Жеваго почались проблеми із законом, Портнов мав особисті амбіції допомогти олігарху втратити майже всі активи. Що, авжеж, ніяк не скасовує ані їхнього олігархічного походження, ані наявності можливих зловживань з боку мільярдера.
Мексиканський слід Буркіна та "Хімпрома"
Цю версію розглядає оточення Портнова, зокрема через зухвалий характер вбивства.
Міжнародний наркокартель під назвою "Хімпром", чия діяльність зафіксована і в Україні, відомий надзвичайно агресивними методами боротьби з тими, хто наважується на розслідування проти нього.
Зокрема, за інформацією джерел у правоохоронних органах, деяких опонентів угруповання обливали кислотою, а силовиків, які проводили ті чи інші слідчі дії стосовно учасників наркокартеля, залякували не лише особисто, а й використовували тиск на родини.
У 2019 році правоохоронці вперше публічно заявили про діяльність злочинної організації після масових обшуків та арештів:
"В ході розслідування установлено, що у 2014 році на території України створено стійку ієрархічну злочинну організацію, до складу якої увійшли як громадяни України, так і громадяни інших держав, зокрема Російської Федерації".
Після того, як українська правоохоронна система продовжила наступ на "Хімпром", представники угруповання з-поміж колишніх правоохоронців кілька років тому виходили на Портнова із проханням посприяти в захисті. Проте отримали відмову в різкій формі.
Цю інформацію редакції підтвердили кілька людей з оточення юриста. Справи стосовно наркокартеля нерідко потрапляли на розгляд, зокрема в Печерський суд, публічно відомий своїми зв’язками з Портновим.
Також, за словами людей з близького кола юриста, він був добре обізнаний із діяльністю "Хімпрома", до якого, за словами українських правоохоронців, можуть бути дотичні народні депутати, судді, представники органів прокуратури та інші.
Наразі Єгор Буркін, який вважається керівником неформального угруповання, переховується на території Мексики. Україна вже надіслала запит на екстрадицію Буркіна і чекає на відповідь від мексиканської сторони.
На думку оточення Портнова, в цій версії вбивство юриста могло бути "сигналом" для Олега Татарова.
Чи може хтось замінити Портнова в судах?
Більшість тих, хто працював із Портновим або мав стосунок до судової чи силової системи, прямо кажуть: "суддівську мафію" неможливо приручити чи передати у спадок. Це не робиться за день, тиждень чи навіть за рік. Судова система, яку роками вибудовував Портнов, трималася на персональному контролі й точковому впливі.
"Це не питання хабаря чи залякування. Це питання гарантій", – пояснює один із представників органів прокуратури.
Хто може їх дати, коли вбито самого Портнова? Наразі навіть найвпливовіші представники українського політикуму не розуміють, що сталося, і чи можуть бути наступні вбивства? Не розуміють – це постріли в Портнова, в Татарова чи в систему? І чи взагалі колись слідство вийде на виконавців або замовників?
"Судді залякані і якийсь час працюватимуть за інерцією, – розповідає не під запис один із керівників силового блоку. – Але всі ці люди зрадять першими, якщо не відчуватимуть захисту".
Через день після вбивства Андрія Портнова в передмісті Мадрида "Українській правді" вдалося підтвердити – за допомогою чотирьох незалежних джерел, – що він перебував в Україні 17–18 травня.
Під час цього візиту Портнов зустрічався з топовими посадовцями, відповідальними за роботу правоохоронних органів, зокрема із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим і директором ДБР Олексієм Сухачовим.
Ніхто з опитаних джерел не знає, які теми обговорювали на зустрічах.
Після вбивства Портнова українська сторона одразу виступила з ініціативою створити спільну з іспанськими правоохоронцями групу для розслідування вбивства, але отримала відмову. Річ у тім, що іспанські слідчі не відкидають версію про слід українських спецслужб.
В такій активності з боку України в питанні розслідування вбивства опитані редакцією джерела вбачають дві версії, окрім очевидної – вбито українського громадянина.
Перша – бажання отримати доступ до матеріалів слідства, телефонів та інших гаджетів Портнова, які можуть містити чутливу інформацію для української сторони.
Друга версія полягає в тому, що украінська влада, зокрема в особі куратора правоохоронної системи Олега Татарова, зацікавлена в тому, щоб провести швидке розслідування та з’ясувати всі обставини вбивства.
Наразі іспанська сторона все ще відмовляє в передачі тіла Портнова Україні. Очікується, що це може статися на початку наступного тижня.
Смерть Андрія Портнова залишає більше питань, ніж відповідей. Як вдалося дізнатися УП, в останні місяці свого життя він також активно шукав шляхи, як зняти із себе американські санкції, та збирав інформацію про діяльність в Україні Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та громадських активістів.
Чи був таємний візит надвпливового юриста в Україну напередодні його вбивства збігом обставин? Чи може бути в телефонах вбитого чутлива інформація про його ворогів та союзників у нинішній владі?
Єдине, в чому майже одностайні опитані редакцією співрозмовники, усунення Портнова – це серйозний удар по системі влади Володимира Зеленського, який ніколи не був опонентом для покійного.
Удар, який, знову ж таки за збігом чи ні, але відбувся в перший день сьомого року найдовшої в історії України президентської каденції.
Автори: Михайло Ткач, Севгіль Мусаєва
Распечатать
