Степан Дериволков: ветеран митної мафії. Частина 2
А ось при голові ГТС Анатолії Макаренко , того, що взявся на замовлення Тимошенко розмитнити конфіскований у Фірташа газ, Дериволков зробив новий картерний стрибок. У лютому 2009-го Макаренко призначив його своїм заступником, і Дериволков почав освоювати нову для себе роль: розставляти в керівництво регіональних та місцевих митниць потрібних людей. Звичайно ж, сам по собі Дериволков не був ні олігархом, ні головою корупційного клану, він взагалі не належав до жодного з угруповань митної мафії. Він працював на замовлення інших, лобіюючи на посади їхніх «чоловічків» або ж пропонував їм своїх кандидатів, готових до «продуктивної співпраці». Крім того, за інформацією джерел , Дериволков виконував функцію «інкассатора», збираючи «частку» з корумпованих митних чиновників. Це допомагало йому ще ближче зблизитись з ними, тримати їх на гачку — і, в свою чергу, помістити їх у свою «кадрову картотеку».
2010-го року влада в Україні кардинально змінилася, але Дериволков залишився на своїй посаді. У нього лише з’явився новий старий шеф Ігор Калєтнік , призначений 22 березня 2010 року головою Державної митної служби. Так відновився їхній «корупційний дует», хоча задля справедливості додамо, що таких «дуетів» у Калєтніка було чимало. Однак із Дериволковим, можливо, він був найприбутковішим! Про це, зокрема, розповідали публікації на сайті «ОРД», які потім зникли під час «великого чищення», затіяного Дериволковим. І все-таки дещо збереглося, зокрема витяги із статті Турчинова:
«За моїми даними, після багатьох спілкувань з митними брокерами заступник ДМСУ пан Дериволков Степан Дмитрович отримує за місяць зі своїх підлеглих і через своїх ад’ютантів не менше 90 млн. доларів кешу на місяць. Далі левова частка цих грошей переводиться на офшори Віктора Януковича молодшого сина нашого президента, який допоміг за цю „щомісячну винагороду“ залишитися у важкий час Калєтніку на посаді. Гроші ці беруться зі споживачів, які в останні два роки стали сильно переплачувати за товари після корупційного податку, що різко збільшився. При чому цей так званий податок росте просто на очах, щокварталу вдвічі»
Також у ЗМІ докладно описували корупційні схеми на Одеській митниці, яку особисто курирував Дериволков, які здійснювалися в «калетниковські часи». Класика жанру - розмитнення дорогих елітних та модних товарів під виглядом дешевого китайського ширвжитку. Держава недоотримувала з кожного контейнера тисячі доларів, частину яких торговці виплачували митникам, а ті заносили частку «нагору» Дериволкову.
А далі вони йшли не лише Калєтніку, який з 2012 року перебрався в крісло першого віце-спікера ВР і доручив Дериволкову повний контроль над збиранням грошей, і не лише в офшори родини Януковича. У 2013 році наскрізь прогнила митна служба була реорганізована та підпорядкована Міністерству доходів та зборів України. Коли постало питання про його заступник, який керує митницею, то фракція КПУ влаштувала цілий балаган з метою проштовхнути на цю посаду Степана Дериволкова — і досягла свого. Зрозуміло, всі розуміли, що регіонали поступилися їм цим надприбутковим місцем не просто так, а з умовою продовжувати «заносити частку» президентській «сім’ї». Проте корупційних грошей, які приносив Дериволков, було так багато, що частина їх йшла на фінансування Компартії. Про це тоді публічно заявляв народний депутат Ігор Мірошниченко.
Цікаво, що тоді Дериволков із великим ентузіазмом сприйняв проект закону про «декриміналізацію контрабанди», який передбачав заміну кримінальної відповідальності на «штрафи за фінансові порушення». Він завжди боявся, що одного разу за ним прийдуть. До того ж, залякавши підприємців штрафами, можна було здерти додаткові хабарі.
У ЗМІ можна знайти твердження, нібито у 2013 році Дериволкова намагалася заарештувати СБУ, але він швидко відкупився. Але жодних новин з цього приводу тоді не виходило, а арешт головного митника було б важко приховати від сторонніх очей! Тому цю новину можна було б вважати байкою, якби не інформація про джерела , які повідомили, що насправді в 2013-му Дериволкову лише погрожували арештом, радячи йому менше «крисити з каси» і сваволіти.
Дериволків за нової влади: арешти та злети
Степан Дериволков, який розжирів у 2013 році на «корупційних харчах», переміщався Києвом у власному кортежі з трьох службових автомобілів. За офіційного доходу в 1,4 мільйона гривень він тоді витратив за рік понад 7,4 мільйона. Усього ж його статки оцінювали у розмірі від 38 до 50 мільйонів, причому доларів! Однак Дериволков їх розсудливо ховав, не купуючи надто шикарної нерухомості та не створюючи фірм на своє ім’я — що дозволяло йому здаватися «чесним професіоналом». За лаштунками цієї вистави крився той самий хитрий і готовий співпрацювати з будь-якою владою ветеран митної мафії.
Коли в Україні переміг другий Майдан, Калєтнік поспішив самоусунутись з посади віце-спікера та взагалі тимчасово залишити Україну. Доручивши Дериволкову налагодити контакти з новою владою та зробити їй багатий подарунок у вигляді корупційної «каси», зібраної з митниць у лютому 2014-го. Про це тоді писав у своєму блозі головний редактор «Апострофа» та «Комерсант-Україна» Валерій Калниш.
Чи був прийнятий цей дар, залишився невідомим — але щонайменше прокуратура тоді не порушувала справи за фактом спроби дати хабар в особливо великих розмірах. Однак Дериволкову в жодному разі не пощастило: у березні 2014-го його було звільнено. Втім, у в’язницю він теж не сів, і навіть у скриньці не опинився! Адже міг би, бо Дериволкова звинувачували не лише у корупції, а й у постачаннях «титушок» для антимайданів у Києві, а потім в Одесі. Можливо, саме тому після трагічних подій у одеському Будинку Профспілок Дериволков опинився у Москві, де тихо просидів кілька місяців. Ходили навіть чутки, що він влаштувався працювати до Федеральної митної служби! Коли ж вся увага в Україні була переключена на АТО та економічну кризу, Дериволков вирішив повернутися та запропонувати свої послуги «чесного професіонала».
І йому це вдалось! Хоча всі версії біографії Степана Дериволкова, які нині можна знайти в інтернеті, чомусь закінчуються 2014 роком, у низці публікацій (http://wn.com.ua/archives/4408) за 2016 рік можна знайти підтвердження того , що Степан Дериволков тоді знову обіймав посаду заступника голови Державної митної служби та займався «реформами на митниці». Але чому він це намагається приховати? Мабуть, вся справа в історії з його невдалою спробою втечі з України до Росії, яку Дериволков так завзято виморював із усіх інтернет-ЗМІ, що принагідно відхопив і шматок своєї трудової біографії. Загалом, він вважав за краще видалити ці роки свого життя, ніж пояснювати, як так вийшло, що співробітники СБУ затримали його в аеропорту «Бориспіль» з квитком до Москви. Приводом для затримання стало поновлення низки кримінальних справ, відкритих проти топ-чиновників часів Януковича ще 2014-го, але потім захованих під сукно (за великі гроші). Схоже, Дериволкову вдалося відкупитися і тоді, але на своїй посаді він уже не залишився — і на три роки зник з поля зору журналістів. Куди? Можливо, таки знову до Москви.
Але ось у 2019-му влада в Україні знову змінилася, і Дериволков знову вирішив зазнати успіху, запропонувавши їй свої послуги. Щоправда, посаду йому не дали, але його величезний досвід виявився затребуваним оточенням Зеленського, який намагається взяти під свій контроль корупцію на митниці. І ось, після довгих спроб пробитися через цілу юрбу таких самих «лобістів», Дериволков восени 2020-го вдалося прилаштуватися до нового голови ГТС Павла Рябікіна . До призначення якого Дериволков також приклав свою руку. За нього Дериволков мав курувати Одеську митницю. Новина про це негайно сколихнула всіх, хто був у курсі минулого Дериволкова!
Проте, куруванням Одеської митниці він не обмежився. Невдовзі стало відомо, що у грудні 2020-го новим в.о. начальника Волинської митниці було призначено Тараса Кравченка — кандидатуру якого наполегливо лобіював Дериволков. Таким чином, його вплив виявився значно більшим, щонайменше, у кадрових питаннях.
І хоча Рябікін через рік перейшов працювати до Міністерства стратегічних галузей і промисловості, залишивши крісло голови ГТС на бригадного генерала-прикордонника В’ячеслава Демченка, Дериволков, який уже увійшов до коридорів нинішньої влади, міцно там закріпився. І сьогодні, коли внаслідок війни між українськими корупційними кланами розпочалася нова гризня за контроль над митницями, кадрові послуги цього «професіонала» знову затребувані. А судячи з того, як ретельно він зачищає своє минуле, не буде дивним, якщо Дериволков і сам знову отримає високу посаду у керівництві Митної служби!
Автор: Михайло Шполянський, Skelet.Info
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області